Головна // Психологія // Акмеологія
Попередня Наступна
Бодалев А.А .. Вершина в розвитку дорослої людини: характеристики й умови досягнення, 1998 - перейти до змісту підручника

Про дорослості і ЗРІЛОСТІ

В акмеології, як було показано вище основним об'єктом вивчення виступає доросла людина. Саме відбуваються зміни на цьому відрізку життєвого шляху людини як складного природного істоти - індивіда, як продукту суспільних відносин - особистості, як суб'єкта діяльності, насамперед як професіонала, - і вшир і вглиб досліджують акмеології.

Їх цікавить, зокрема, досягнення людиною вершин у цих трьох його основних «іпостасях». Однак при цьому серед інших проблем перед ученими постає проблема співвідношення феноменів дорослості і зрілості. З повсякденного життя відомо безліч випадків, коли ті чи інші люди, досягнувши повноліття, виявлялися незрілими ні фізично, ні духовно-морально, ні за своєю готовності до трудової діяльності. У той же час та ж життя дає нам приклади, коли не досяг повноліття людина, і в своєму фізичному розвитку ще далеко не набрав параметрів фізичних характеристик дорослої особистості, виявляє високу духовно-моральну зрілість. В умовах дореволюційної Росії, під час Великої Вітчизняної війни мало місце і існує в теперішній час безліч випадків, коли ще далеко не досягли свого повноліття діти і підлітки працювали і працюють як дорослі зрілі люди.


Ці факти говорять про те, що дорослість і зрілість - це поняття не тотожні.

Людина за кількістю прожитих ним років може вважатися дорослою людиною, але фізично зрілим його можна вважати тільки в тому випадку, якщо його конституція, стан функціонування всіх його систем виявляються відповідними статистично середнім показникам, типовим для нормальної людини розглянутого віку, або перевершують їх.

І співвідношення між дорослістю людини як особистості і зрілістю його в цій якості теж непроста. Якщо людина, яка досягла повноліття, поводиться в різних ситуаціях відповідно до загальнолюдських норм моралі, і основні цінності життя стали його власними цінностями, значить можна з упевненістю говорити про його особистісної зрілості. В інших випадках, коли він одні норми дотримується, а інші грубо ігнорує, одні цінності підтримує, а проти інших повстає, доводячи це своїми вчинками, можна з повним правом стверджувати, що він в особистісному відношенні виявляється зрілим тільки частково.

І таке ж неоднозначне ставлення існує між дорослістю людини як суб'єкта діяльності і, звичайно, його як професіонала і його зрілістю.

Якщо людина, проходячи відрізок свого життєвого шляху, який прийнято називати дорослістю, з граничною самовіддачею опановує спеціальність, а потім з повною відповідальністю за результати своєї праці працює як професіонал і, не зупиняючись на вже досягнутому їм, прагне вийти на рівень Майстра в своїй галузі праці , то це, звичайно, все - показники його зрілості як суб'єкта діяльності.


Однак повсякденне життя дає нам й інші приклади. Так, не по-розумному велелюбні родичі продовжували своїй дитині дитинство, коли він уже став підлітком, потім юнаків, не піклуючись про вироблення у нього звички до буденного трудового зусилля, відповідального ставлення до свого майбутнього як фахівця в якійсь конкретній області. В результаті, ставши дорослим по паспорту, така людина виявляється інфантильним у своєму ставленні до праці (і не тільки до праці). Зрілість як інтегральна якість його як суб'єкта трудової діяльності у нього виявляється не сформованою.

Все сказане вище ще раз звертає нас до проблеми змістовного наповнення психічного феномена «зрілість», форм його об'ектівірованія в реальному бутті людини і до ще більш складної проблеми розвитку зрілості стосовно кожного віковою етапу життєвого шляху людини.
Попередня
Наступна
Перейти до змісту підручника

Інформація, релевантна "Про дорослості і ЗРІЛОСТІ"

  1. Лекція №7
    ЛЕКЦИЯ
  2. Реферат. Токсикози вагітних, 2010
    Токсикозами вагітних називаються захворювання, що виникають в свя- зи з розвитком плодового яйця і характеризуються вельми різноманітні- ми симптомами, з яких найбільш постійними і вираженими є порушення функції центральної нервової системи. судинні расстрой- ства. порушення обміну речовин. По терміну виникнення та клінічних проявів прийнято поділяти токсикози на 2
  3. Опортуністичні інфекції
    До 90% летальних результатів при ВІЛ-інфекції прямо або побічно обумовлені опортуністичними інфекціями, що підкреслює важливу роль їх профілактики та лікування. Найчастіше опортуністичні інфекції викликають Pneumocystis carinii, Mycobacterium avium-intracellulare, Mycobacterium tuberculosis, Cryptococcus neoformans, Candida spp., Toxoplasma gondii, Histoplasma capsulatum, Coccidioides immitis,
  4. БІБЛІОГРАФІЯ
    Інфекційні хвороби для медичних училищ і коледжів Н.Д.Ющук, Н.В.Астафьева, Г.Н.Кареткіна 2. А.П.Александров, А.А.Арзуманян Популярна медична енциклопедія. 1964р. 3. А.Н.Шабанов, І.В.Богорад ДОВІДНИК фельдшер 1983р. 4. А.Р.Ананьева, А.І.Воробьёв Довідник практичного лікаря 1981р 5. Загальний курс фізіології людини і тварин. Під ред. проф. А.Д. Ноздрачева. - Москва,
  5. Заняття 10 Тема: РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ В XIX СТОЛІТТІ
    Цілі і завдання: 1. Домогтися розуміння студентами важливості відкриття мікробіології в плані вирішення питання етіології епідемій. 2. Наступність відкриттів мікробіології та вирішення проблеми асептики і антисептики. Логічна структура і основні елементи заняття: Емпіричний період розвитку мікробіології (до Л.Пастера). Історія створення мікроскопа. Перші мікроскопічні спостереження.
енциклопедія  баранина  рагу  молочний  запіканка