Головна
Головна // Психологія // Акмеологія
Попередня Наступна
Деркач А.А. (Ред.). Акмеологія, 2002 - перейти до змісту підручника

Співвідношення акмеологічного і психологічного підходів до особистості

Акмеологічний підхід до особистості виробляється в рамках психологічної науки з опорою на психологічне визначення її сутності.
Однак він розглядає особистість в більш широкому контексті комплексного підходу до людини, розробленого Б.Г. Ананьєва і філософської антропології, запропонованої С.
Л. Рубінштейном (остання є філософське вчення про специфіку буття людини у світі).
Попередня
Наступна
Перейти до змісту підручника

Інформація, релевантна "Співвідношення акмеологічного і психологічного підходів до особистості"

  1. Межі аутолиза
    Процес аутолиза безперечно має свої межі. Наприклад, у випадку з пухлиною, якій дозволили розростися до таких великих розмірів, що було потрібно декілька тривалих голодувань протягом двох років і більше при строгому графіку харчування між голодуваннями, щоб її зруйнувати і поглинути, якщо взагалі це можна зробити. Кілька років тому в Чикаго була школа, яка вчила, що при голодуванні
  2. САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО ТРАНСПОРТУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
    Дотримання санітарних вимог при транспортуванні, прийманні, зберіганні, механічної кулінарної і тепловій обробці харчових продуктів, а також на стадії зберігання та реалізації готової їжі сприяє збереженню харчової цінності продуктів, попередження обсіменіння харчових продуктів і готової їжі бактеріями (в тому числі і патогенними), профілактиці харчових отруєнь та кишкових інфекцій.
  3. ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ, ВИКЛИКАЮТЬСЯ ТВАРИНАМИ ПАРАЗИТАМИ
    Необхідно зупинитися на захворюваннях шкіри, що викликаються тваринами паразитами: корості і вошивості. Короста та вошивість свідчать, насамперед, про грубе порушення правил гігієни. Зараження цими хворобами відбувається при безпосередньому зіткненні з хворими (прямий контакт) або через належні їм предмети і речі, особливо одяг і постільні приналежності (непрямий
  4. Гнійно-запальні захворювання верхніх відділів геніталій
    Гнійно-запальні захворювання верхніх відділів
  5. ЕФД у пацієнтів, які вижили після зупинки серця
    Таблиця 5.10 Рекомендації з проведення ЕФД у пацієнтів, які вижили після зупинки серця