Головна
Головна // Психологія // Акмеологія
Попередня Наступна
А. Деркач, В. Зазикін .. Акмеологія, 2003 - перейти до змісту підручника

Прикладні наукові напрямки акмеології

Як і у будь-який інший нової науки, у розвитку акмеології чітко проглядаються дві тенденції - до інтеграції акмеологічного знання і його диференціації. Прояв цих тенденцій є закономірним: те ж саме відбувалося приблизно чверть століття тому з психологічної наукою, коли деякі її теоретичні положення переглядалися на основі системного підходу.

Інтегративні тенденції в акмеології обумовлені необхідністю подальшої роботи по створенню її теорії та методології. Диференціація є природним наслідком формування її нових напрямків на стику з іншими науками. Інтегративні тенденції були відображені при розгляді теоретико-методологічних основ акмеології, представлених в першому розділі книги. Зупинимося детальніше на тенденції диференціації.

В даний час в акмеології формуються наукові напрямки, які претендують на відносно самостійний статус:

1) педагогічна акмеологія;

2) військова акмеологія;

3) соціальна акмеологія;

4) юридична акмеологія;

5) акмеології діяльності в особливих і екстремальних умовах та ін.

Іншими словами, можна констатувати, що крім загальної акмеології досить інтенсивно розвиваються і її прикладні напрямки, що дає підставу говорити про формування прикладної акмеології. Це відрадний факт, що свідчить про поступальний розвиток акмеології, її інтегративному характері, привабливості для інших наук, адже прикладні напрямки зазвичай формуються на стику різних наукових дисциплін.

Які особливості даного процесу диференціації і його тенденції?

Як можна охарактеризувати вже сформовані напрямки прикладної акмеології і формуються нові?

В першу чергу слід підкреслити, що процеси диференціації, формування нових напрямків прикладної акмеології здійснюються відповідно до логіки розвитку самої акмеології.
Тому відмітною особливістю цих процесів є специфічність одержуваного наукового знання, але в той же час має тісні теоретико-методологічні зв'язку з їх родової наукою, якою є загальна акмеологія. Конкретизуючи цю думку, можна сказати, що якщо в загальній акмеології багато проблем вирішуються на рівні знань узагальнюючого характеру, то в прикладних її напрямках - на рівні знання особливого. Крім того, якщо відповідно до загальним характером одержуваного знання головним предметом загальної акмеології є закономірності та механізми прогресивного розвитку зрілої особистості при досягненні нею вершин, то в предметі її прикладних напрямків обов'язково відображається розвиток особистісно-професійне, пов'язане зі специфікою професійної діяльності і взаємодій, умовами їх здійснення. Тому наукові цілі різних напрямків прикладної акмеології на стратегічному рівні відповідають цілям загальної акмеології. У той же час їх об'єкти і предмети мають певні відмінності, також зумовлені специфікою професійної діяльності, в якій і здійснюється особистісно-професійний розвиток до рівня професіонала. Виходячи з цього, можна запропонувати узагальнюючі формулювання об'єкта і предмета прикладних напрямків акмеології.

Об'єктом прикладних напрямків акмеологічних досліджень є прогресивно розвивається зріла особистість, самореалізується в конкретному виді професійної діяльності та досягає в ній вершин професіоналізму.

Предметом є закономірності, механізми, умови і фактори, що сприяють високим професійним досягненням в конкретній галузі діяльності, розвитку професіоналізму особистості та діяльності.

Завдання прикладних напрямків акмеології в цілому також повинні відповідати загальним акмеологічних, але при цьому обов'язково відображати професійну специфіку.


Інший аспект диференціації полягає в тому, що прикладні напрямки акмеології формуються, як нами вже підкреслювалося, на стику з іншими науками і сферами практики, де особливо гостро стоїть зараз проблема професіоналізму і де існують сприятливі умови для сприйняття акмеологічних ідей. Саме тісні зв'язки багатьох наук з практикою обумовлюють притягальну силу акмеології, адже немає такої сфери практичної діяльності, в якій не відчувалася б гостра потреба в професіоналах високого класу.

Тому-то першими прикладними напрямками акмеології стали ті, які жорстко орієнтовані на професійні сфери, безпосередньо пов'язані з буттям і життєдіяльністю людини, але за якими «коштує» якась наука, в якій проблема професіоналізму є однією з найактуальніших. Так з'явилися педагогічна акмеологія, військова, соціальна, управлінська акмеологія та ін.

У процесі становлення напрямків прикладної акмеології зустрічається чимало труднощів. До труднощами загального характеру слід насамперед віднести недостатність прикладних власне акмеологічних досліджень у конкретних галузях професійної діяльності. Однак зустрічаються труднощі і іншого порядку, зокрема, відсутність загальноприйнятих еталонів високого професіоналізму. Це є істотним гальмом, зокрема, для розвитку політичної, управлінської та юридичної акмеології.

Такі загальні характеристики процесів диференціації на даному етапі розвитку акмеології, які дозволяють зупинитися на деяких видах прикладної акмеології, що стали самостійними і оформились як наукові напрями.
Попередня
Наступна
Перейти до змісту підручника

Інформація, релевантна "Прикладні наукові напрямки акмеології"

  1. ЛІТЕРАТУРА (основна)
    Педенко О.І .; Леріна І.В., Білицький Б.І. Гігієна і санітарія громадського харчування. Підручник для технол. фак. торг. вузів. - М. Економіка, 1991.276 с. 2. Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м'яке морозиво. СанПіН 42-123-5777-91. - М., 1991. 3. Санітарні правила і норми "Умови, терміни зберігання особливо
  2. Перелік скорочень
    ЗВ - забруднююча (шкідливе) речовина ІЗА - джерело забруднення атмосфери ПДВ - гранично допустимий викид (допустимий викид) ВСВ - тимчасово узгоджений викид (ліміт на викид) ТНВ - технічний норматив викиду СЗЗ - санітарно-захисна зона Езз - екозахисних зона ПДКм.р. - Максимальна разова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі населених
  3. Розподіл речовин в організмі
    Важко поранене тварина відмовляється від їжі. І тим не менше його рани заживають. Величезна кількість крові, що надходить до рани, являє собою великий об'єм їжі, доставленої до цього місця. Кров є розподіляє посередником у всіх вищих формах життя. Голодуюче тварина використовує свої запаси поживних речовин для відновлення первинних або порізаних тканин. Ці речовини
  4. Облік параметрів викидів шкідливих речовин та їх характеристик при розрахунках забруднення атмосфери
    2.2.1. Завдання параметра F 1. Для визначення приземних концентрацій твердих частинок (пилу) відповідно до ОНД-86 [6] повинен визначатися безрозмірний коефіцієнт F, що враховує швидкість гравітаційного осідання зазначених часток в атмосферному повітрі на підстилаючої поверхню. Згідно з п. 2.5 ОНД-86 величина коефіцієнта F змінюється від 1 до 3 в залежності від складу пилу (підпункт а) і
  5. Інтервал Q = T, дисперсія Q = T у пацієнтів з ІХС з шлуночковими аритміями
    Ішемія і Q-Т У дослідженні з вивчення діагностичного та прогностичного значення інтервалу Q-Т, його дисперсії (dQ-Т) у осіб з ІХС (Сичов О.С., Єпанчінцева О.А., 2005) було показано, що у хворих стенокардією напруги II-III ФК збільшення дисперсії коригованого інтервалу Q-Т> 50 мс може служити маркером ішемії міокарда з достовірно високою специфічністю. Збільшення dQ-Тc при