Головна
Головна // Психологія // Акмеологія
Попередня Наступна
Деркач А.А. (Ред.). Акмеологія, 2004 - перейти до змісту підручника

Основні напрямки вимірювання особистого і професійного розвитку

Поряд з знанням того, як проводиться процедура вимірювання або як влаштована відповідна вимірювальна шкала, дуже важливо уявляти основні напрямки, в яких проводиться вимірювання при оцінці особистісного та професійного розвитку.

Якщо цю оцінку розглядати на прикладі державної служби, то в першу чергу важливо оцінити такі аспекти особистості і професіонала як професійні знання, життєвий і професійний досвід і, звичайно, особистісні якості. Зокрема, для глав адміністрацій районів "ваги" цих груп якостей розподіляються наступним чином (у%):

Знання 17

Особистісні якості 40

Досвід 43

Найчастіше на якісному рівні професійні знання оцінюються за допомогою процедури кваліфікаційного іспиту. Якщо вимоги до знань професіонала досить добре формалізовані і стійкі, то можлива розробка кваліфікаційних тестів (в тому числі і комп'ютерних) за допомогою яких проводиться кількісний вимір цього важливого аспекту особистісного та професійного розвитку.

Поряд з професійними знаннями можна оцінювати загальні розумові здібності, що становлять фундамент для швидкого засвоєння нових професійних знань. Використання класичних тестів інтелекту, що дозволяють визначити IQ: тесту Векслера, Стенфорд-Біне, Амтхауера, Равена і Кеттела іноді в обмежених масштабах застосовується в практиці центрів оцінки персоналу. Основним недоліком цих методик є їх значна трудомісткість і висока вартість їх практичного застосування. Крім того, при проведенні професійного відбору, для кількісного виміру широкого спектру знань претендентів на посаду іноді використовують деякі тести розумових здібностей, наприклад тест КОТ (Короткий відбірковий тест, адаптований варіант відомого "самопріменяющегося тесту розумових здібностей" Отиса). З аналогічною метою можна використовувати шкалу З тіста Кеттела. Гідністю цих тестів є їх простота, малий час проведення тестування (15 - 20 хвилин) і зручність інтерпретації індивідуально отриманих результатів. Однак застосування таких тестів доцільно тільки для порівняно низько кваліфікованих професій.

Крім розумових здібностей важливо оцінити й інші особистісні якості, такі як відповідальність, ретельність, чесність, розсудливість, авторитетність, здатність до передбачення, до прийняття рішень, до керівництва, комунікативні здібності та багато інших.

На практиці основними засобами якісної оцінки особистісних і професійних особливостей є експертна оцінка, біографічні методи. В якості додаткових методів для кількісного виміру особистісних якостей можна застосовувати психологічне тестування, в тому числі і комп'ютерне.


Експертна оцінка є провідним методом оцінки особистості і професіонала, виходячи з принципу "оцінює система повинна бути не менш складною, ніж об'єкт оцінки". Вона може спиратися на аналіз результатів діяльності (її кількісних показників і оцінок якості) або на особисту співбесіду експерта з оцінюваним особою. За методикою аналіз результатів діяльності близький до контент-аналізу. Особисту співбесіду зазвичай проводиться у вигляді структурованого (або фокусированного) інтерв'ю. Обидва підходи вимагають вельми високої кваліфікації експерта, в іншому випадку їх застосування призводить до значних суб'єктивним спотворенням отриманих результатів. Конкретні методи експертної оцінки представлені на початку розділу, при обговоренні рівнів вимірювання.

Важливим практичним прикладом експертної оцінки є процедура атестації. При проведенні атестацій в якості експертів зазвичай вибираються люди, досить добре знайомі з атестуються та його роботою, тому вони можуть і не використовувати згаданих вище спеціальних методів експертної оцінки. Для зниження суб'єктивних спотворень при атестації використовується зіставлення думок декількох експертів, однак і в цьому випадку як правило виходить тільки якісна оцінка.

Останнім часом намітилася тенденція до використання таких експертних методів оцінки працівників, які функціонально виходять за рамки тільки оцінки. Наприклад, метод ділової дискусії дозволяє зробити самого оцінюваного основним інструментом оцінки. Ще ширше можливості ділових ігор, в рамках яких створюються ігрові ситуації, близькі до реальних. Завдання оцінюваного полягає в тому, щоб на основі аналізу проблемної ситуації прийняти оптимальне рішення. Основна проблема при проведенні таких ігор полягає в розробці набору проблемних ситуацій. Крім того, сам процес підготовки і проведення гри досить трудомісткий. Однак, крім функції оцінки, використання гри дозволяє ефективно підвищувати кваліфікацію працівників.

Крім того експертна оцінка може виступати в якості постійного робочого інструмента керівника. У цьому випадку вона приймає форму оціночного співбесіди, яка керівник регулярно проводить з підлеглими, що дозволяє організувати більш тісну зворотний зв'язок "керівник - підлеглий" і сприяє виробленню максимально реалістичних планів у поєднанні з посиленням трудової мотивації підлеглих.

Психологічне тестування передбачає застосування для кількісного виміру особистісних і професійних якостей спеціально розроблених і стандартизованих психологічних тестів. Найбільш часто використовуються методики тестування рис характеру (скажімо, тести Кеттела і MMPI), станів і спрямованості особистості (наприклад, профорієнтаційний тест Клімова, тест Рокича, семантичний диференціал).
Використання в ході діагностики комп'ютерів дозволяє істотно спростити процедуру пред'явлення стимульного матеріалу і обробки результатів тестування, зніме деякі психологічні бар'єри, які спотворюють відповіді тестованого.

Важливою тенденцією в розробці психодіагностичних методик є все більша орієнтація на проектні методики дослідження особистості, що дозволяє отримати про неї більш об'єктивні відомості. Класичним прикладом застосування проективних методик для дослідження настільки "закритої" області, як ціннісні орієнтації, є застосування для цієї мети методики семантичного диференціала або методики "Цінності та нормативи".

Біографічні методи багато в чому органічно доповнюють результати тестування і експертизи, дозволяючи зрозуміти передісторію особистості, ті особливості її життєвого шляху, які роблять серйозний вплив на її актуальний стан. Арсенал біографічних методів досить широкий, проте їх застосування вимагає серйозної попередньої підготовки. Біографічний метод має як якісні, так і кількісні варіанти. Зокрема, якщо деякі факти біографії інтерпретуються в позицій психоаналізу, то відповідний метод називається психобіографічний. Для кількісної оцінки життєвого досвіду особистості можна використовувати методику структурної оцінки особистісно-професійного потенціалу на основі стандартизованого опису життєвого шляху. У той же час важливо пам'ятати, що стрибкуватість процесу розвитку особистості не дозволяє гарантувати майбутні високі результати роботи на підставі колишніх досягнень.

Використання біографічних методів оцінки особистісного та професійного розвитку виявляється виключно корисним для розуміння динаміки розвитку особистості професіонала в масштабах життєвого шляху, доповнюючи тим самим інші методи оцінки цих якостей. Крім того, саме біографічні методи найкраще підходять для оцінки і вимірювання життєвого досвіду професіонала, який є в багатьох випадках ключовим критерієм.

Важливим елементом якісного оцінювання особистісних якостей виступає самооцінка, дана або у вільній формі, наприклад у вигляді автобіографії, або структурована по ключових розділах.

Необхідно підкреслити, що тільки комплексне використання представлених вище засобів якісної оцінки і кількісного виміру особистісних і професійних якостей дозволяє отримати достовірну інформацію про розвиток особистості і професіонала, а також дає відомості про внутрішні протиріччя її розвитку.
Попередня
Наступна
Перейти до змісту підручника

Інформація, релевантна "Основні напрямки вимірювання особистого і професійного розвитку"

  1. Гігієнічна оцінка електромагнітних випромінювань у навколишньому середовищі
    Розвиток телебачення, радіозв'язку, радіолокації, розширення мережі високовольтних ліній електропередач, застосування високочастотної енергії в різних сферах народного господарства і в побуті призвело до значного зростання рівня електромагнітних випромінювань в містах та населених пунктах. Електромагнітні хвилі різних діапазонів, в тому числі радіочастотні, існують в природі, утворюючи природний
  2. ЛІТЕРАТУРА (додаткова)
    1. Гігієна /В.Д. Ванханен, Г.А. Суханова. -К.: Вища шк. Головне видавництво, 1986.-352с. 2. Загальна гігієна: Підручник (Є.І. Гончарук, В.Г. Бардов, Г.І. Румянцев та ін. :) За редакцією Є.І. Гончарука.-К.: Вища
  3. Гострі харчові отруєння немикробной природи
    За своєю етіології немікробні отруєння дуже різноманітні, причому схематично їх можна розділити на інтоксикації продуктами, отруйними за своєю природою і тимчасово здобувають токсичні властивості, а також отрутними домішками. Звертаючись до першої підгрупи, необхідно, перш за все, зупинитися на отрутних грибах, тому що захворювання, викликані ними, займають важливе місце серед
  4. Розрахунок викидів забруднюючих речовин при проведенні ремонту гумотехнічних виробів
    При обробці місцевих ушкоджень (шероховки) гумотехнічних виробів виділяється гумовий пил. При приготуванні клею, промазки клеєм і сушці виділяються пари бензину. При вулканізації виділяється вуглецю оксид. Для розрахунку викидів забруднюючих речовин необхідно мати такі вихідні дані: - питомі виділення забруднюючих речовин при ремонті гумотехнічних виробів,
  5. Клініка і діагностика метаболічного синдрому, цукрового діабету та предіабету
    Неухильне прогресування всесвітньої епідемії цукрового діабету та метаболічного синдрому не залишило байдужими більшість практикуючих лікарів, які прийшли до висновку, що тільки полісистемний підхід до вирішення цього завдання може увінчатися успіхом. Цукровий діабет і захворювання серцево-судинної системи часто являють собою дві сторони однієї медалі: з одного боку, цукровий діабет